| віді́лля́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віді́лля́тий | віді́лля́та | віді́лля́те | віді́лля́ті |
| родовий | віді́лля́того | віді́лля́тої | віді́лля́того | віді́лля́тих |
| давальний | віді́лля́тому | віді́лля́тій | віді́лля́тому | віді́лля́тим |
| знахідний | віді́лля́тий | віді́лля́ту | віді́лля́те | віді́лля́ті |
| орудний | віді́лля́тим | віді́лля́тою | віді́лля́тим | віді́лля́тими |
| місцевий | на/у віді́лля́тому, віді́лля́тім | на/у віді́лля́тій | на/у віді́лля́тому, віді́лля́тім | на/у віді́лля́тих |