| візни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | візни́к | візники́ |
| родовий | візника́ | візникі́в |
| давальний | візнико́ві, візнику́ | візника́м |
| знахідний | візника́ | візникі́в |
| орудний | візнико́м | візника́ми |
| місцевий | на/у візнико́ві, візнику́ | на/у візника́х |
| кличний | візнику́ | візники́ |