| військкерівни́к – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | військкерівни́к | військкерівники́ |
| родовий | військкерівника́ | військкерівникі́в |
| давальний | військкерівнико́ві, військкерівнику́ | військкерівника́м |
| знахідний | військкерівника́ | військкерівникі́в |
| орудний | військкерівнико́м | військкерівника́ми |
| місцевий | на/у військкерівнико́ві, військкерівнику́ | на/у військкерівника́х |
| кличний | військкерівнику́ | військкерівники́ |