військо́ви́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | військо́ви́й | військо́ва́ | військо́ве́ | військо́ві́ |
родовий | військо́во́го | військо́во́ї | військо́во́го | військо́ви́х |
давальний | військо́во́му | військо́ві́й | військо́во́му | військо́ви́м |
знахідний | військо́ви́й, військо́во́го | військо́ву́ | військо́ве́ | військо́ві́, військо́ви́х |
орудний | військо́ви́м | військо́во́ю | військо́ви́м | військо́ви́ми |
місцевий | на/у військо́во́му, військо́ві́м | на/у військо́ві́й | на/у військо́во́му, військо́ві́м | на/у військо́ви́х |