військо́во-річкови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | військо́во-річкови́й | військо́во-річкова́ | військо́во-річкове́ | військо́во-річкові́ |
родовий | військо́во-річково́го | військо́во-річково́ї | військо́во-річково́го | військо́во-річкови́х |
давальний | військо́во-річково́му | військо́во-річкові́й | військо́во-річково́му | військо́во-річкови́м |
знахідний | військо́во-річкови́й | військо́во-річкову́ | військо́во-річкове́ | військо́во-річкові́ |
орудний | військо́во-річкови́м | військо́во-річково́ю | військо́во-річкови́м | військо́во-річкови́ми |
місцевий | на/у військо́во-річково́му, військо́во-річкові́м | на/у військо́во-річкові́й | на/у військо́во-річково́му, військо́во-річкові́м | на/у військо́во-річкови́х |