ві́йтів – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ві́йтів | ві́йтова | ві́йтове | ві́йтові |
родовий | ві́йтового | ві́йтової | ві́йтового | ві́йтових |
давальний | ві́йтовому | ві́йтовій | ві́йтовому | ві́йтовим |
знахідний | ві́йтів, ві́йтового | ві́йтову | ві́йтове | ві́йтові, ві́йтових |
орудний | ві́йтовим | ві́йтовою | ві́йтовим | ві́йтовими |
місцевий | на/у ві́йтовому, ві́йтовім | на/у ві́йтовій | на/у ві́йтовому, ві́йтовім | на/у ві́йтових |