вікарува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вікарува́льний | вікарува́льна | вікарува́льне | вікарува́льні |
родовий | вікарува́льного | вікарува́льної | вікарува́льного | вікарува́льних |
давальний | вікарува́льному | вікарува́льній | вікарува́льному | вікарува́льним |
знахідний | вікарува́льний, вікарува́льного | вікарува́льну | вікарува́льне | вікарува́льні, вікарува́льних |
орудний | вікарува́льним | вікарува́льною | вікарува́льним | вікарува́льними |
місцевий | на/у вікарува́льному, вікарува́льнім | на/у вікарува́льній | на/у вікарува́льному, вікарува́льнім | на/у вікарува́льних |