| віко́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віко́нний | віко́нна | віко́нне | віко́нні |
| родовий | віко́нного | віко́нної | віко́нного | віко́нних |
| давальний | віко́нному | віко́нній | віко́нному | віко́нним |
| знахідний | віко́нний | віко́нну | віко́нне | віко́нні |
| орудний | віко́нним | віко́нною | віко́нним | віко́нними |
| місцевий | на/у віко́нному, віко́ннім | на/у віко́нній | на/у віко́нному, віко́ннім | на/у віко́нних |