| віко́нце – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | віко́нце | віко́нця |
| родовий | віко́нця | віко́нець |
| давальний | віко́нцю | віко́нцям |
| знахідний | віко́нце | віко́нця |
| орудний | віко́нцем | віко́нцями |
| місцевий | на/у віко́нці, віко́нцю | на/у віко́нцях |
| кличний | віко́нце* | віко́нця* |