| вікопо́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вікопо́мний | вікопо́мна | вікопо́мне | вікопо́мні |
| родовий | вікопо́много | вікопо́мної | вікопо́много | вікопо́мних |
| давальний | вікопо́мному | вікопо́мній | вікопо́мному | вікопо́мним |
| знахідний | вікопо́мний | вікопо́мну | вікопо́мне | вікопо́мні |
| орудний | вікопо́мним | вікопо́мною | вікопо́мним | вікопо́мними |
| місцевий | на/у вікопо́мному, вікопо́мнім | на/у вікопо́мній | на/у вікопо́мному, вікопо́мнім | на/у вікопо́мних |
| [уроч.] | ||||