Віло́рин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Віло́рин | Віло́рина | Віло́рине | Віло́рині |
родовий | Віло́риного | Віло́риної | Віло́риного | Віло́риних |
давальний | Віло́риному | Віло́риній | Віло́риному | Віло́риним |
знахідний | Віло́рин, Віло́риного | Віло́рину | Віло́рине | Віло́рині, Віло́риних |
орудний | Віло́риним | Віло́риною | Віло́риним | Віло́риними |
місцевий | на/у Віло́риному, Віло́ринім | на/у Віло́риній | на/у Віло́риному, Віло́ринім | на/у Віло́риних |