вінко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вінко́вий | вінко́ва | вінко́ве | вінко́ві |
родовий | вінко́вого | вінко́вої | вінко́вого | вінко́вих |
давальний | вінко́вому | вінко́вій | вінко́вому | вінко́вим |
знахідний | вінко́вий, вінко́вого | вінко́ву | вінко́ве | вінко́ві, вінко́вих |
орудний | вінко́вим | вінко́вою | вінко́вим | вінко́вими |
місцевий | на/у вінко́вому, вінко́вім | на/у вінко́вій | на/у вінко́вому, вінко́вім | на/у вінко́вих |