віно́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віно́вний | віно́вна | віно́вне | віно́вні |
родовий | віно́вного | віно́вної | віно́вного | віно́вних |
давальний | віно́вному | віно́вній | віно́вному | віно́вним |
знахідний | віно́вний, віно́вного | віно́вну | віно́вне | віно́вні, віно́вних |
орудний | віно́вним | віно́вною | віно́вним | віно́вними |
місцевий | на/у віно́вному, віно́внім | на/у віно́вній | на/у віно́вному, віно́внім | на/у віно́вних |