вінцено́сець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | вінцено́сець | вінцено́сці |
родовий | вінцено́сця | вінцено́сців |
давальний | вінцено́сцеві, вінцено́сцю | вінцено́сцям |
знахідний | вінцено́сця | вінцено́сців |
орудний | вінцено́сцем | вінцено́сцями |
місцевий | на/у вінцено́сцеві, вінцено́сці, вінцено́сцю | на/у вінцено́сцях |
кличний | вінцено́сцю | вінцено́сці |
[книжн.] |