вінча́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вінча́льний | вінча́льна | вінча́льне | вінча́льні |
родовий | вінча́льного | вінча́льної | вінча́льного | вінча́льних |
давальний | вінча́льному | вінча́льній | вінча́льному | вінча́льним |
знахідний | вінча́льний, вінча́льного | вінча́льну | вінча́льне | вінча́льні, вінча́льних |
орудний | вінча́льним | вінча́льною | вінча́льним | вінча́льними |
місцевий | на/у вінча́льному, вінча́льнім | на/у вінча́льній | на/у вінча́льному, вінча́льнім | на/у вінча́льних |