| віншува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | віншува́ння | віншува́ння |
| родовий | віншува́ння | віншува́нь |
| давальний | віншува́нню | віншува́нням |
| знахідний | віншува́ння | віншува́ння |
| орудний | віншува́нням | віншува́ннями |
| місцевий | на/у віншува́нні, віншува́нню | на/у віншува́ннях |
| кличний | віншува́ння* | віншува́ння* |
| [рідко] |