віньєтува́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | віньєтува́ння | |
родовий | віньєтува́ння | |
давальний | віньєтува́нню | |
знахідний | віньєтува́ння | |
орудний | віньєтува́нням | |
місцевий | на/у віньєтува́нні, віньєтува́нню | |
кличний | віньєтува́ння* |