вірагі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вірагі́нний | вірагі́нна | вірагі́нне | вірагі́нні |
родовий | вірагі́нного | вірагі́нної | вірагі́нного | вірагі́нних |
давальний | вірагі́нному | вірагі́нній | вірагі́нному | вірагі́нним |
знахідний | вірагі́нний, вірагі́нного | вірагі́нну | вірагі́нне | вірагі́нні, вірагі́нних |
орудний | вірагі́нним | вірагі́нною | вірагі́нним | вірагі́нними |
місцевий | на/у вірагі́нному, вірагі́ннім | на/у вірагі́нній | на/у вірагі́нному, вірагі́ннім | на/у вірагі́нних |