| віра́жний1 – прикметник | ||||
| (від: віра”ж – поворот) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віра́жний | віра́жна | віра́жне | віра́жні |
| родовий | віра́жного | віра́жної | віра́жного | віра́жних |
| давальний | віра́жному | віра́жній | віра́жному | віра́жним |
| знахідний | віра́жний | віра́жну | віра́жне | віра́жні |
| орудний | віра́жним | віра́жною | віра́жним | віра́жними |
| місцевий | на/у віра́жному, віра́жнім | на/у віра́жній | на/у віра́жному, віра́жнім | на/у віра́жних |