віри́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | віри́тель | віри́телі |
родовий | віри́теля | віри́телів |
давальний | віри́телеві, віри́телю | віри́телям |
знахідний | віри́теля | віри́телів |
орудний | віри́телем | віри́телями |
місцевий | на/у віри́телеві, віри́телю, віри́телі | на/у віри́телях |
кличний | віри́телю | віри́телі |
[рідко] |