вірли́ний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | вірли́ний | вірли́на | вірли́не | вірли́ні |
родовий | вірли́ного | вірли́ної | вірли́ного | вірли́них |
давальний | вірли́ному | вірли́ній | вірли́ному | вірли́ним |
знахідний | вірли́ний, вірли́ного | вірли́ну | вірли́не | вірли́ні, вірли́них |
орудний | вірли́ним | вірли́ною | вірли́ним | вірли́ними |
місцевий | на/у вірли́ному, вірли́нім | на/у вірли́ній | на/у вірли́ному, вірли́нім | на/у вірли́них |