ві́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ві́рний | ві́рна | ві́рне | ві́рні |
родовий | ві́рного | ві́рної | ві́рного | ві́рних |
давальний | ві́рному | ві́рній | ві́рному | ві́рним |
знахідний | ві́рний, ві́рного | ві́рну | ві́рне | ві́рні, ві́рних |
орудний | ві́рним | ві́рною | ві́рним | ві́рними |
місцевий | на/у ві́рному, ві́рнім | на/у ві́рній | на/у ві́рному, ві́рнім | на/у ві́рних |