Вірниця

Знайти приклади в літературі

ві́рниця1 – іменник жіночого роду, істота
(довірена особа)
відмінок однина множина
називний ві́рниця ві́рниці
родовий ві́рниці ві́рниць
давальний ві́рниці ві́рницям
знахідний ві́рницю ві́рниць
орудний ві́рницею ві́рницями
місцевий на/у ві́рниці на/у ві́рницях
кличний ві́рнице ві́рниці
[розм.]


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *