| ві́рувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ві́рувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ві́руймо | |
| 2 особа | ві́руй | ві́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ві́руватиму | ві́руватимемо, ві́руватимем |
| 2 особа | ві́руватимеш | ві́руватимете |
| 3 особа | ві́руватиме | ві́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ві́рую | ві́руємо, ві́руєм |
| 2 особа | ві́руєш | ві́руєте |
| 3 особа | ві́рує | ві́рують |
| Активний дієприкметник | ||
| ві́руючий | ||
| Дієприслівник | ||
| ві́руючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ві́рував | ві́рували |
| жін. р. | ві́рувала | |
| сер. р. | ві́рувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ві́рувавши | ||