| | |
| ві́рувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ві́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ві́руймо |
| 2 особа | ві́руй | ві́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ві́руватиму | ві́руватимемо, ві́руватимем |
| 2 особа | ві́руватимеш | ві́руватимете |
| 3 особа | ві́руватиме | ві́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ві́рую | ві́руємо, ві́руєм |
| 2 особа | ві́руєш | ві́руєте |
| 3 особа | ві́рує | ві́рують |
| Активний дієприкметник |
| ві́руючий |
| Дієприслівник |
| ві́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ві́рував | ві́рували |
| жін. р. | ві́рувала |
| сер. р. | ві́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ві́рувавши |
