віршозна́вчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віршозна́вчий | віршозна́вча | віршозна́вче | віршозна́вчі |
родовий | віршозна́вчого | віршозна́вчої | віршозна́вчого | віршозна́вчих |
давальний | віршозна́вчому | віршозна́вчій | віршозна́вчому | віршозна́вчим |
знахідний | віршозна́вчий | віршозна́вчу | віршозна́вче | віршозна́вчі |
орудний | віршозна́вчим | віршозна́вчою | віршозна́вчим | віршозна́вчими |
місцевий | на/у віршозна́вчому, віршозна́вчім | на/у віршозна́вчій | на/у віршозна́вчому, віршозна́вчім | на/у віршозна́вчих |