| вісни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вісни́й | вісна́ | вісне́ | вісні́ |
| родовий | вісно́го | вісно́ї | вісно́го | вісни́х |
| давальний | вісно́му | вісні́й | вісно́му | вісни́м |
| знахідний | вісни́й, вісно́го | вісну́ | вісне́ | вісні́, вісни́х |
| орудний | вісни́м | вісно́ю | вісни́м | вісни́ми |
| місцевий | на/у вісно́му, вісні́м | на/у вісні́й | на/у вісно́му, вісні́м | на/у вісни́х |
| [діал.] | ||||