| віщо́ви́й – прикметник | ||||
| (сигнальний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віщо́ви́й | віщо́ва́ | віщо́ве́ | віщо́ві́ |
| родовий | віщо́во́го | віщо́во́ї | віщо́во́го | віщо́ви́х |
| давальний | віщо́во́му | віщо́ві́й | віщо́во́му | віщо́ви́м |
| знахідний | віщо́ви́й | віщо́ву́ | віщо́ве́ | віщо́ві́ |
| орудний | віщо́ви́м | віщо́во́ю | віщо́ви́м | віщо́ви́ми |
| місцевий | на/у віщо́во́му, віщо́ві́м | на/у віщо́ві́й | на/у віщо́во́му, віщо́ві́м | на/у віщо́ви́х |
| [арх.] | ||||