в’ї́дений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | в’ї́дений | в’ї́дена | в’ї́дене | в’ї́дені |
родовий | в’ї́деного | в’ї́деної | в’ї́деного | в’ї́дених |
давальний | в’ї́деному | в’ї́деній | в’ї́деному | в’ї́деним |
знахідний | в’ї́дений, в’ї́деного | в’ї́дену | в’ї́дене | в’ї́дені, в’ї́дених |
орудний | в’ї́деним | в’ї́деною | в’ї́деним | в’ї́деними |
місцевий | на/у в’ї́деному, в’ї́денім | на/у в’ї́деній | на/у в’ї́деному, в’ї́денім | на/у в’ї́дених |