| в’ї́дливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | в’ї́дливий | в’ї́длива | в’ї́дливе | в’ї́дливі |
| родовий | в’ї́дливого | в’ї́дливої | в’ї́дливого | в’ї́дливих |
| давальний | в’ї́дливому | в’ї́дливій | в’ї́дливому | в’ї́дливим |
| знахідний | в’ї́дливий, в’ї́дливого | в’ї́дливу | в’ї́дливе | в’ї́дливі, в’ї́дливих |
| орудний | в’ї́дливим | в’ї́дливою | в’ї́дливим | в’ї́дливими |
| місцевий | на/у в’ї́дливому, в’ї́дливім | на/у в’ї́дливій | на/у в’ї́дливому, в’ї́дливім | на/у в’ї́дливих |