| | |
| в’їжджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (потрапляти в середину) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | в’їжджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | в’їжджа́ймо |
| 2 особа | в’їжджа́й | в’їжджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’їжджа́тиму | в’їжджа́тимемо, в’їжджа́тимем |
| 2 особа | в’їжджа́тимеш | в’їжджа́тимете |
| 3 особа | в’їжджа́тиме | в’їжджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | в’їжджа́ю | в’їжджа́ємо, в’їжджа́єм |
| 2 особа | в’їжджа́єш | в’їжджа́єте |
| 3 особа | в’їжджа́є | в’їжджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| в’їжджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | в’їжджа́в | в’їжджа́ли |
| жін. р. | в’їжджа́ла |
| сер. р. | в’їжджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| в’їжджа́вши |
