в’їжджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
(потрапляти в середину) | ||
Інфінітив | в’їжджа́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | в’їжджа́ймо | |
2 особа | в’їжджа́й | в’їжджа́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | в’їжджа́тиму | в’їжджа́тимемо, в’їжджа́тимем |
2 особа | в’їжджа́тимеш | в’їжджа́тимете |
3 особа | в’їжджа́тиме | в’їжджа́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | в’їжджа́ю | в’їжджа́ємо, в’їжджа́єм |
2 особа | в’їжджа́єш | в’їжджа́єте |
3 особа | в’їжджа́є | в’їжджа́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
в’їжджа́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | в’їжджа́в | в’їжджа́ли |
жін. р. | в’їжджа́ла | |
сер. р. | в’їжджа́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
в’їжджа́вши |