| в’ї́здити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | в’ї́здити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | в’ї́здьмо | |
| 2 особа | в’їздь | в’ї́здьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | в’ї́жджу | в’ї́здимо, в’ї́здим |
| 2 особа | в’ї́здиш | в’ї́здите |
| 3 особа | в’ї́здить | в’ї́здять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | в’ї́здив | в’ї́здили |
| жін.р. | в’ї́здила | |
| сер.р. | в’ї́здило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| в’ї́жджений | ||
| Безособова форма | ||
| в’ї́жджено | ||
| Дієприслівник | ||
| в’ї́здивши | ||