гавкітли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гавкітли́вий | гавкітли́ва | гавкітли́ве | гавкітли́ві |
родовий | гавкітли́вого | гавкітли́вої | гавкітли́вого | гавкітли́вих |
давальний | гавкітли́вому | гавкітли́вій | гавкітли́вому | гавкітли́вим |
знахідний | гавкітли́вий | гавкітли́ву | гавкітли́ве | гавкітли́ві |
орудний | гавкітли́вим | гавкітли́вою | гавкітли́вим | гавкітли́вими |
місцевий | на/у гавкітли́вому, гавкітли́вім | на/у гавкітли́вій | на/у гавкітли́вому, гавкітли́вім | на/у гавкітли́вих |