| га́дячий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | га́дячий | га́дяча | га́дяче | га́дячі |
| родовий | га́дячого | га́дячої | га́дячого | га́дячих |
| давальний | га́дячому | га́дячій | га́дячому | га́дячим |
| знахідний | га́дячий, га́дячого | га́дячу | га́дяче | га́дячі, га́дячих |
| орудний | га́дячим | га́дячою | га́дячим | га́дячими |
| місцевий | на/у га́дячому, га́дячім | на/у га́дячій | на/у га́дячому, га́дячім | на/у га́дячих |
| [розм.] | ||||