галабу́рдний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | галабу́рдний | галабу́рдна | галабу́рдне | галабу́рдні |
родовий | галабу́рдного | галабу́рдної | галабу́рдного | галабу́рдних |
давальний | галабу́рдному | галабу́рдній | галабу́рдному | галабу́рдним |
знахідний | галабу́рдний, галабу́рдного | галабу́рдну | галабу́рдне | галабу́рдні, галабу́рдних |
орудний | галабу́рдним | галабу́рдною | галабу́рдним | галабу́рдними |
місцевий | на/у галабу́рдному, галабу́рднім | на/у галабу́рдній | на/у галабу́рдному, галабу́рднім | на/у галабу́рдних |
[діал.] |