галогено́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | галогено́ваний | галогено́вана | галогено́ване | галогено́вані |
родовий | галогено́ваного | галогено́ваної | галогено́ваного | галогено́ваних |
давальний | галогено́ваному | галогено́ваній | галогено́ваному | галогено́ваним |
знахідний | галогено́ваний, галогено́ваного | галогено́вану | галогено́ване | галогено́вані, галогено́ваних |
орудний | галогено́ваним | галогено́ваною | галогено́ваним | галогено́ваними |
місцевий | на/у галогено́ваному, галогено́ванім | на/у галогено́ваній | на/у галогено́ваному, галогено́ванім | на/у галогено́ваних |