галча́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | галча́чий | галча́ча | галча́че | галча́чі |
родовий | галча́чого | галча́чої | галча́чого | галча́чих |
давальний | галча́чому | галча́чій | галча́чому | галча́чим |
знахідний | галча́чий | галча́чу | галча́че | галча́чі |
орудний | галча́чим | галча́чою | галча́чим | галча́чими |
місцевий | на/у галча́чому, галча́чім | на/у галча́чій | на/у галча́чому, галча́чім | на/у галча́чих |