гамірни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гамірни́й | гамірна́ | гамірне́ | гамірні́ |
родовий | гамірно́го | гамірно́ї | гамірно́го | гамірни́х |
давальний | гамірно́му | гамірні́й | гамірно́му | гамірни́м |
знахідний | гамірни́й, гамірно́го | гамірну́ | гамірне́ | гамірні́, гамірни́х |
орудний | гамірни́м | гамірно́ю | гамірни́м | гамірни́ми |
місцевий | на/у гамірно́му, гамірні́м | на/у гамірні́й | на/у гамірно́му, гамірні́м | на/у гамірни́х |