Га́ннин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Га́ннин | Га́ннина | Га́ннине | Га́ннині |
родовий | Га́нниного | Га́нниної | Га́нниного | Га́нниних |
давальний | Га́нниному | Га́нниній | Га́нниному | Га́нниним |
знахідний | Га́ннин, Га́нниного | Га́ннину | Га́ннине | Га́ннині, Га́нниних |
орудний | Га́нниним | Га́нниною | Га́нниним | Га́нниними |
місцевий | на/у Га́нниному, Га́ннинім | на/у Га́нниній | на/у Га́нниному, Га́ннинім | на/у Га́нниних |