га́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | га́чений | га́чена | га́чене | га́чені |
родовий | га́ченого | га́ченої | га́ченого | га́чених |
давальний | га́ченому | га́ченій | га́ченому | га́ченим |
знахідний | га́чений | га́чену | га́чене | га́чені |
орудний | га́ченим | га́ченою | га́ченим | га́ченими |
місцевий | на/у га́ченому, га́ченім | на/у га́ченій | на/у га́ченому, га́ченім | на/у га́чених |
[рідко] |