| | |
| герцюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | герцюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | герцю́ймо |
| 2 особа | герцю́й | герцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | герцюва́тиму | герцюва́тимемо, герцюва́тимем |
| 2 особа | герцюва́тимеш | герцюва́тимете |
| 3 особа | герцюва́тиме | герцюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | герцю́ю | герцю́ємо, герцю́єм |
| 2 особа | герцю́єш | герцю́єте |
| 3 особа | герцю́є | герцю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| герцю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | герцюва́в | герцюва́ли |
| жін. р. | герцюва́ла |
| сер. р. | герцюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| герцюва́вши |
