| глибоче́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | глибоче́нний | глибоче́нна | глибоче́нне | глибоче́нні |
| родовий | глибоче́нного | глибоче́нної | глибоче́нного | глибоче́нних |
| давальний | глибоче́нному | глибоче́нній | глибоче́нному | глибоче́нним |
| знахідний | глибоче́нний | глибоче́нну | глибоче́нне | глибоче́нні |
| орудний | глибоче́нним | глибоче́нною | глибоче́нним | глибоче́нними |
| місцевий | на/у глибоче́нному, глибоче́ннім | на/у глибоче́нній | на/у глибоче́нному, глибоче́ннім | на/у глибоче́нних |
| [розм.] | ||||