глиновалько́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | глиновалько́ваний | глиновалько́вана | глиновалько́ване | глиновалько́вані |
родовий | глиновалько́ваного | глиновалько́ваної | глиновалько́ваного | глиновалько́ваних |
давальний | глиновалько́ваному | глиновалько́ваній | глиновалько́ваному | глиновалько́ваним |
знахідний | глиновалько́ваний | глиновалько́вану | глиновалько́ване | глиновалько́вані |
орудний | глиновалько́ваним | глиновалько́ваною | глиновалько́ваним | глиновалько́ваними |
місцевий | на/у глиновалько́ваному, глиновалько́ванім | на/у глиновалько́ваній | на/у глиновалько́ваному, глиновалько́ванім | на/у глиновалько́ваних |