глухівськи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | глухівськи́й | глухівська́ | глухівське́ | глухівські́ |
родовий | глухівсько́го | глухівсько́ї | глухівсько́го | глухівськи́х |
давальний | глухівсько́му | глухівські́й | глухівсько́му | глухівськи́м |
знахідний | глухівськи́й, глухівсько́го | глухівську́ | глухівське́ | глухівські́, глухівськи́х |
орудний | глухівськи́м | глухівсько́ю | глухівськи́м | глухівськи́ми |
місцевий | на/у глухівсько́му, глухівські́м | на/у глухівські́й | на/у глухівсько́му, глухівські́м | на/у глухівськи́х |