гліколіти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гліколіти́чний | гліколіти́чна | гліколіти́чне | гліколіти́чні |
родовий | гліколіти́чного | гліколіти́чної | гліколіти́чного | гліколіти́чних |
давальний | гліколіти́чному | гліколіти́чній | гліколіти́чному | гліколіти́чним |
знахідний | гліколіти́чний, гліколіти́чного | гліколіти́чну | гліколіти́чне | гліколіти́чні, гліколіти́чних |
орудний | гліколіти́чним | гліколіти́чною | гліколіти́чним | гліколіти́чними |
місцевий | на/у гліколіти́чному, гліколіти́чнім | на/у гліколіти́чній | на/у гліколіти́чному, гліколіти́чнім | на/у гліколіти́чних |