гниле́нький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гниле́нький | гниле́нька | гниле́ньке | гниле́нькі |
родовий | гниле́нького | гниле́нької | гниле́нького | гниле́ньких |
давальний | гниле́нькому | гниле́нькій | гниле́нькому | гниле́ньким |
знахідний | гниле́нький, гниле́нького | гниле́ньку | гниле́ньке | гниле́нькі, гниле́ньких |
орудний | гниле́ньким | гниле́нькою | гниле́ньким | гниле́нькими |
місцевий | на/у гниле́нькому, гниле́нькім | на/у гниле́нькій | на/у гниле́нькому, гниле́нькім | на/у гниле́ньких |
[розм.] |