гнилостійки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | гнилостійки́й | гнилостійка́ | гнилостійке́ | гнилостійкі́ |
родовий | гнилостійко́го | гнилостійко́ї | гнилостійко́го | гнилостійки́х |
давальний | гнилостійко́му | гнилостійкі́й | гнилостійко́му | гнилостійки́м |
знахідний | гнилостійки́й | гнилостійку́ | гнилостійке́ | гнилостійкі́ |
орудний | гнилостійки́м | гнилостійко́ю | гнилостійки́м | гнилостійки́ми |
місцевий | на/у гнилостійко́му, гнилостійкі́м | на/у гнилостійкі́й | на/у гнилостійко́му, гнилостійкі́м | на/у гнилостійки́х |