| | |
| голоси́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (кричати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | голоси́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | голосі́мо, голосі́м |
| 2 особа | голоси́ | голосі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | голоси́тиму | голоси́тимемо, голоси́тимем |
| 2 особа | голоси́тимеш | голоси́тимете |
| 3 особа | голоси́тиме | голоси́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | голошу́ | голо́симо, голо́сим |
| 2 особа | голо́сиш | голо́сите |
| 3 особа | голо́сить | голо́сять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| голо́сячи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | голоси́в | голоси́ли |
| жін. р. | голоси́ла |
| сер. р. | голоси́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| голоси́вши |
