| | |
| гончарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | гончарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гончарю́ймо |
| 2 особа | гончарю́й | гончарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гончарюва́тиму | гончарюва́тимемо, гончарюва́тимем |
| 2 особа | гончарюва́тимеш | гончарюва́тимете |
| 3 особа | гончарюва́тиме | гончарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гончарю́ю | гончарю́ємо, гончарю́єм |
| 2 особа | гончарю́єш | гончарю́єте |
| 3 особа | гончарю́є | гончарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| гончарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гончарюва́в | гончарюва́ли |
| жін. р. | гончарюва́ла |
| сер. р. | гончарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| гончарюва́вши |
