| гордува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гордува́тий | гордува́та | гордува́те | гордува́ті |
| родовий | гордува́того | гордува́тої | гордува́того | гордува́тих |
| давальний | гордува́тому | гордува́тій | гордува́тому | гордува́тим |
| знахідний | гордува́тий, гордува́того | гордува́ту | гордува́те | гордува́ті, гордува́тих |
| орудний | гордува́тим | гордува́тою | гордува́тим | гордува́тими |
| місцевий | на/у гордува́тому, гордува́тім | на/у гордува́тій | на/у гордува́тому, гордува́тім | на/у гордува́тих |