| горла́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | горла́тий | горла́та | горла́те | горла́ті |
| родовий | горла́того | горла́тої | горла́того | горла́тих |
| давальний | горла́тому | горла́тій | горла́тому | горла́тим |
| знахідний | горла́тий, горла́того | горла́ту | горла́те | горла́ті, горла́тих |
| орудний | горла́тим | горла́тою | горла́тим | горла́тими |
| місцевий | на/у горла́тому, горла́тім | на/у горла́тій | на/у горла́тому, горла́тім | на/у горла́тих |
| [розм.] | ||||